Дитина – дзеркало родини:як у краплі води відбивається сонце,так у дітях відбивається моральна чистота матері і батька.
Навчання під час карантину продовжується, незважаючи ні на що!
Але прошу ставитись із порозумінням до тих, хто це навчання організовує .
Ми в ситуації дистанційного навчання вперше, так само як і ви, тож давайте співпрацювати!
Усі завдання, посилання та інші матеріали для дистанційного навчання ви можете знайти на сайті нашої школи. Шкільний сайт – це спосіб первинного інформування батьків і учнів про навчання в умовах карантину.
Якщо в завданні на сайті не вказано іншого – відправити готову роботу варто на електронну пошту вчителя . Також через пошту можна задавати питання та залишати коментарі.
Нагадайте дітям, що онлайн
конференції заплановані
вчителем – це обов’язковий
елемент дистанційного навчання ( якщо не вказано інше) та про необхідність дотримання режиму.
Зберігайте спокій, контролюйте навчання дітей і будьте здорові!
Разом ми впораємось з усіма викликами сьогодення!
ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ДІТЕЙ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ ПІД ЧАС КАРАНТИНУ. ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ.
https://urokok.com.ua/school-administration/1647-pravila-povednki-dtey-v-socalnih-merezhah-pd-chas-karantinu-pamyatka-batkam.html
Ознаки нестачі батьківської уваги у дітей
"Люди перестають мислити, коли перестають читати."
Дені Дідро
11 заповідей Марії Монтессорі.
Щодо зовнішнього вигляду учнів у новому навчальному році.
Які батьківські збори вам сподобаються більше? Коли батьки приходять на визначену зарання годину, сідають за парти і протягом 40-ка хвилин слухають про успіхи та невдачі своїх дітей? Чи, можливо, вам імпонують батьківські збори, де вчителі разом з батьками п’ють чай, грають в ігри, спілкуються із психологом чи даютьмайстер-класи?
Інтерактивні батьківські збори насамперед ґрунтуються на принципі партнерства та діалогу. Сенс полягає в тому, щоб не нав’язувати учасникам погляди вчителів, а спонукати шукати власний вихід із ситуації, знайомитись та вчитись взаємодіяти колективом.
Журналістка “Нової української школи” підготувала добірку ідей інтерактивної взаємодії з батьками, що можуть замінити звичні батьківські збори та стати у пригоді директорам, вчителям та самим батькам.
ДІАЛОГ
Учитель пропонує батькам об’єднатися у 5-6 груп або об’єднує батьків сам. Далі – пропонує кілька ситуацій, до яких треба віднайти вирішення. Кожен у групі може ділитись власною думкою. Протягом 5-10 хвилин групи мають презентувати на дошці або на аркушах паперу остаточну відповідь.
Потім надається слово одному доповідачеві від кожної групи. Вчитель фіксує та зачитує остаточний спільний варіант.
Учитель пропонує батькам поділитись на 5-6 груп або розділяє батьків сам. Далі – пропонує кілька ситуацій, до яких треба віднайти вирішення. Фото: автор – Voyagerix, Depositphotos
Пропоновані ситуації:
- Вашу дитину штовхнув/-ла однокласник чи однокласниця. Як варто вчинити батькам?
- Ваша дитина відвідувала футбол, але згодом вирішила покинути. Далі – танці, від яких син чи дочка теж відмовились. Потім – художня школа, де дитина також не закінчила навчання. Тепер вона хоче відвідувати волейбол. Що будете робити?
- Останнім часом ваша дитина змінилась: уникає запитань, не розповідає нічого, часто задумливо дивиться у вікно. Ваші дії?
БАТЬКІВСЬКІ ЧИТАННЯ
Учитель пропонує батькам прочитати книгу про дитячу психологію чи поведінку. На це відводиться якийсь термін – наприклад, 2-3 місяці. Під час читання батьки мають занотовувати те, що їм найбільше подобається або не подобається у книзі.
Водночас, запитання, які найбільше турбують батьків, можна дізнатись через опитування. Підібрати літературу можна, залучивши психолога та бібліотекаря.
Після прочитання батьки разом з учителем обговорюють книгу та зачитують найцікавіші моменти. Це дає можливість не тільки слухати педагогів, а й самим вивчати літературу на тему виховання та підходу до дітей. Читання допомагають батькам ознайомитись із традиціями виховання дітей в інших родинах, переглянути ставлення до дитини.
Орієнтовні теми:
– Як формувати та розвивати вольові зусилля дитини?
Література: У. Джемс “Психологія в бесідах з вчителями”
– Як навчити дитину бути самостійною?
Література: М. Коляда “Шпаргалка для батьків”, Д. Літкотт-Гаймс “Як виховати дорослого”
– Як зацікавити дітей мистецтвом?
Література: Барб-Ґалль Франсуаза “Як розмовляти з дітьми про мистецтво”
– Як досягти гармонії у спілкування з дитиною?
Література: Д. Сігел, Тіна Брайсон “Досить істерик! Комплексний підхід до гармонійного виховання дитини”
– Як стати “супербатьками”?
Література: Е. Райшер “Супербатьки. 75 успішних стратегій виховання”
– Як знайти “ключ” до своєї дитини?
Література: Мері Шіді Курсінка “Виховання надзвичайної дитини”
БАТЬКІВСЬКІ ДОРУЧЕННЯ
Сенс цієї взаємодії полягає в тому, щоб дати доручення дитині, яка передала б його батькам. Один із героїв наших текстів, директор київської Середньої загальноосвітньої школи №45 Олександр Пошелюжний, розповідав про приклад такого методу, що вже практикують у цій школі.
До прикладу, учень каже вдома: “Ми беремо участь у проекті “Люби книгу”, треба прочитати оповідання або казочку. А ще – принести улюблену книгу для бібліотеки”. Тоді мама приходить на збори із книжкою. Тобто відбувається взаємодія через дитину до батьків, а від батьків – до вчителів. Можна також запропонувати батькам та дитині приготувати разом печиво чи намалювати малюнок для виставки.
Додаткова ідея: наприкінці зборів у 45-ій школі батьки написали дітям побажання, які потім клеїли на велике серце. З одного боку було “я тобі бажаю”, а з іншого – “за що я тебе люблю”. Протягом року цей плакат висів у класі. За словами вчительки, діти постійно до нього підходили: хтось гладив ці побажання, хтось перечитував.
БАТЬКІВСЬКІ КОНСУЛЬТАЦІЇ
Тут можуть брати участь не тільки вчитель та батьки, а і психолог та соціальний педагог. Під час таких консультацій батьки можуть поділитись проблемами, з якими стикаються у вихованні дитини, знайти однодумців та вислухати поради експерта.
Орієнтовні теми:
- Дитяча агресивність та її причини.
- Самостійність дитини під час виконання домашніх завдань. Де межа?
- Фантазування та дитяча брехня. Думки фахівців.
- Дитячий егоїзм. Як його подолати?
- Причини самотності дитини.
- МАЙСТЕР-КЛАСИ
Учитель може запропонувати батькам поділитись з іншими тим, що вони вміють. Наприклад, хтось вміє робити витинанки, хтось (лікар або людина, яка пройшла відповідний тренінг) може розповісти про надання першої допомоги, хтось - продемонструвати, як виготовляти ляльок-мотанок, а хтось – поділитись цікавими рецептами приготування випічки.
Учитель може запропонувати батькам поділитись з іншими тим, що вони вміють. Фото: автор – golubovy, Depositphotos
Під час співпраці батьки пізнають одне одного, а вчитель тим часом може задавати теми розмови (якщо це технічна робота), які не стосуються майстер-класу.
Нагадуємо, що вчитель може вкладати власний зміст у форму роботи, яку обирає.
Матеріал підготовлено за допомогою методички, розробленої викладачами кафедри теорії та методики початкової освіти Київського міського педагогічного університету ім. Б.Д. Грінченка.
Марія Марковська, “Нова українська школа”
Цей матеріал представлений ГО “Смарт освіта” в рамках проекту “Програма сприяння громадській активності “Долучайся!“, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст матеріалу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерiв i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.
Щоб не потрапити у руки викрадачів дітей!
10 правил безпеки, яким потрібно навчити дитину
50 соціальних навичок для дітей.
Психологічна підтримка дітей
1. Спрямовуйте дитину на позитивний результат.
2. Створіть дитині сприятливі, комфортні умови для навчання та розвитку.
3. Підбадьорюйте дитину, хваліть її за те, що вона робить добре. Визначте досягнення дитини.
4. Хваліть свою дитину за самостійні дії, особливо за самостійне виправлення помилок.
5. Реально оцінюйте можливості своєї дитини і вселяйте віру в успішне навчання.
6. Частіше говоріть дитині, що ви вірите у неї, у її сили і можливості; запевняйте, що в неї все вийде.
7. Не ставте завищених вимог, не делегуйте дітям своїх нереалізованих сподівань.
8. Підтримуйте інтерес дитини до пізнання, обговорюйте разом із нею прочитані книги подаючи приклад власного інтересу д знань і навчання.
9. Забезпечте режим дня дитини, щоб запобігти її перевтомі:допоможіть раціонально розподілити час між підготовкою і відпочинком, щоб уникнути перевтоми.
10. Зверніть увагу на харчування дитини: під час інтенсивного розумового напруження їй необхідна різноманітна їжа та збалансований комплекс вітамінів. Такі продукти, як риба, сир, горіхи, курага стимулюють роботу головного мозку.
11. Вірте в успіх дитини. Якщо результати виявляться гірші ніж очікувані, замість негативу знайдіть разом із дитиною інші шляхи досягнення мети, проаналізуйте помилки.
12. Уважно вислухайте дитину, подавайте приклад доброзичливого спілкування.
13. Подбайте про свій емоційний стан та емоційний стан дитини, створіть теплу атмосферу у сім’ї.
ПРОТИДІЯ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ
1. Нікому не довіряйте свій паспорт. Документи, що свідчать про вашу особистість, завжди повинні знаходитися тільки у вас.
2. Якщо ви збираєтеся працювати або навчатися, потурбуйтеся про те, щоб контракт був підписаний на зрозумілій вам мові, місце і час вашої майбутньої роботи були чітко обговорені.
3. Залиште вдома або своїм друзям, або близьким детальну інформацію про своє перебування за кордоном, з адресою і контактним телефоном, а також копію свого паспорта і контракту. Рекомендується також залишити своє фото і адресу ваших іноземних друзів.
4. Не забудьте з'ясувати номера телефонів українських посольств і консульських представництв за кордоном. Якщо ви опинилися у складній ситуації або вам хтось погрожує — звертайтеся до представників своєї країни, які можуть вам допомогти.
5. У закордонних країнах активно працюють недержавні організації і служби, що надають допомогу особам, які опинилися у складних умовах.
6. Період перебування на території закордонної держави вказаний у вашій візі. Порушення візового режиму робить неможливим ваші наступні виїзди за кордон.
7. Не забувайте, що знання хоча б елементарних слів іноземною мовою, значно полегшить вам перебування за кордоном і допоможе у складну хвилину.
Поради батькам
Висувайте реальні вимоги до дитини
Спробуйте поставитися до дітей, як до квітів - нехай вони ростуть у тому темпі, який їм визначила природа. Форсувати розвиток дитини так само неможливо, як змусити квіти зростати швидше. Вимоги до дитини не повинні бути завищеними.
Досить часто буває так: до 6 років до дитини ставляться, як до маляти - балують, все за неї роблять, дозволяють їй вередувати, а коли настає час підготовки до школи, вимоги істотно посилюються. Від дитини починають вимагати відповідальності, самостійності, дорослості. Але звідки ж вона може з'явитися раптом? Усі ці риси слід виховувати поступово, враховуючи вікові й просто індивідуальні особливості дитини.
Залучайте дитину до спільного вирішення проблем
Дітям подобається брати участь у всьому. Залучайте дитину до прийняття рішень - як провести вихідні, коли і куди піти гуляти, що подарувати мамі на день народження. Люди терпіти не можуть, коли їх примушують, але якщо людина вирішує самостійно - інша річ. Дитина почувається учасником, а не об'єктом примусу.
Мама 7-річного хлопчика знайшла чудовий хід, щоб упоратися з постійним «канюченням» дитини і проханнями щось купити. Якось вона посадила його й докладно обговорила з ним їхній бюджет на місяць. Вона радилася з ним, від чого, на його думку, можна відмовитися, щоб йому щось купити, скільки можна виділити на покупку дрібниць. Чи потрібно казати, що кількість примх дитини різко скоротилася.
Давайте дитині можливість вибору
Для розвитку самостійності дитини та вміння приймати рішення дуже корисно давати дитині змогу обирати між двома способами поведінки чи дій. Замість того, щоб сказати: «Прибери машинку і конструктор», запитайте в дитини: «Ти хотів би спочатку прибрати конструктор, а потім машинку чи навпаки?» Це дозволяє дитині контролювати ситуацію й не суперечити волі батьків.
Якщо дитина звертається до вас по пораду чи запитує про те, яке прийняти рішення, а вам дуже хочеться підказати їй, що робити, спробуйте втриматися від готової відповіді. Спробуйте допомогти їй прийняти рішення самостійно.
Вірте у свою дитину
Родина збиралася переїжджати на нову квартиру. Мама дуже хвилювалася, що у хлопця, і так не надто товариського, можуть виникнути труднощі з пошуком друзів. На це інша мама, досвідчений психолог, порадила їй для початку змінити своє ставлення на віру в те, що в її сина все вийде, а тоді вже шукати способи допомогти йому.
Отже, ми поговорили про те, яке ставлення до дитини поліпшує наше спілкування з нею. Звернімося тепер безпосередньо до способів спілкування з дитиною.
Які звернення дитина краще чує
Досить часто конфлікти з дитиною виникають тоді, коли дитина не чує батьківських прохань або вказівок. Це може бути пов'язано з проблемою взаємин між вами і дитиною. Наприклад, коли спілкування в основному зводиться до вимог і вказівок. Тоді дитина протестує проти цього і виявляє упертість. Чи, навпаки, коли батьки потурають дитині, не привчають її до того, що в неї є якісь обов'язки.
Водночас важлива й форма, в якій ми просимо дитину щось зробити.
Позитивно формулюйте звертання до дитини.
Кажіть дитині що робити, замість того щоб вказувати, чого не слід робити. Наприклад, замість: «Не вилазь на меблі», треба сказати: «Злізь зі столу».
Не поєднуйте декілька прохань чи вказівок.
Давайте вказівки по одній, а не всі разом. Розділяйте великі прохання чи вказівки на декілька невеликих. Наприклад, замість: «Прибери свою кімнату», скажіть: «Склади кубики в коробку», «Постав взуття у шафу».
Кажіть дитині точно, що треба зробити.
Замініть такі вислови, як «Будь хорошим» або «Роби правильно», більш точними, такими, як «Говори пошепки» чи «Будь ласка, сядь за стіл».
Звертайтеся до дитини спокійно. Діти мають навчитися реагувати на нормальний тон голосу, а не на крик, авторитарний тон чи благання.
Говоріть чемно, з повагою.
Прохання та вказівки мають бути чіткими й зрозумілими, без неповаги до дитини. Дуже допомагає вираз «будь ласка».
Прохання та вказівки мають бути такими, щоб дитина була спроможна їх виконати.
Важливо, щоб прохання та вказівки збігалися з фізичними і розумовими можливостями дитини. Трирічна дитина не зможе самостійно зав'язати шнурки, а п'ятирічна вже спроможна це зробити. Просто так дитина не стане охайною. Якщо до цього дитина сама не прибирала кімнату, значить, у неї ще немає навичок. її треба спочатку навчити цього, а потім уже вимагати допомоги в прибиранні оселі.
Використовуйте команди і накази тільки тоді, коли вони правді потрібні.
Прямі команди слід використовувати тільки тоді, коли дійсно важливо, щоб дитина їх виконала. Наприклад, в екстреній ситуації, коли хтось поранився, треба щось дуже терміново зробити.
Використовуйте вибір, коли це можливо.
Пропонуйте дитині, якщо є можливість, обирати, що одягти - сині чи жовті панчохи, що з'їсти на сніданок, як провести час.
Пояснюйте, чому ви просите чи вимагаєте.
Пояснення краще давати до прохання чи вказівки. Не варто їх давати між проханням та його виконанням, оскільки діти можуть намагатися втягнути батьків у дискусію, щоб не робити того, що батьки просять.
Хваліть!
Не забувайте похвалити дитину і подякувати їй за зроблене. Адже, якщо ми просимо про щось чужу людину і вона виконує наше прохання, ми обов'язково кажемо їй «дякую!».
Тепер звернімося до «особливих» ситуацій спілкування з дитиною.
Коли дитина переживає сильні почуття
Коли дитина переживає сильні почуття, їй боляче, страшно, кривдно, соромно, вона гнівається, - перше, що ви можете зробити, це дати зрозуміти, що ви «чуєте і бачите», що вона відчуває.
Аби дитина зрозуміла, що ви поруч із нею, готові зрозуміти її й підтримати, можна використовувати спосіб, який називають «активним слуханням».
Активно слухати - значить «повертати» дитині в розмові те, що вона вам сказала, при цьому позначивши її почуття.
Як запобігти булінгу у школі?
БАТЬКИ І ДОМАШНІ ЗАВДАННЯ
Що таке домашнє завдання — про це відомо кожному. Декілька поколінь школярів називають домашні завдання «домашкою», «Домашка» — це те, що заважає бідолашним дітям вільно дихати після закінчення шкільних занять. Чому ж стільки поколінь учителів наполягають на виконанні домашнього завдання й чому ж стільки поколінь нещасних учнів так само постійно намагаються уникнути цієї «гіркої долі»? Яку роль у виконанні домашніх завдань дітьми виконують батьки? Чи вони взагалі не повинні цим перейматися? Корисну інформацію для батьків, роздуми і поради від досвідченого вчителя пропонуємо в цьому матеріалі.
У сучасній школі діти проводять по шість годин на день, а іноді й більше. На щастя, навчальна програма, як і раніше, містить такі предмети, як фізична культура, мистецтво й музика, а також спеціальні курси, спрямовані на розвиток самоповаги («Усі кольори, окрім чорного»). Передбачено, що решту часу (три години) вчителі повинні витратити на навчання письма, читання, математики й хоча би трішки природничих наук. Класні керівники не в змозі все встигнути. їм потрібна допомога.
Як батьки можуть зробити значний внесок у процес навчання своїх дітей? Читаючи своїй дитині, ви тим самим збільшуєте її лексичний запас. Щодня допомагаючи у виконанні домашнього завдання, ви своєю увагою показуєте, наскільки важливим є навчання.
Дуже багато батьків прагнуть допомогти своїм дітям, але не знають, як це зробити. До того ж, через постійний брак часу вони помічають, що їхні діти просто не хочуть виконувати завдання разом з ними. Діти з більшим бажанням будуть конструювати новий автомобіль, ніж виконувати домашнє завдання. Але хоча діти й дивляться забагато телевізор чи час від часу засиджуються за комп'ютером, їх не можна однозначно назвати ледачими. Вони відвідують басейн, уроки англійської та музики. Вони мають свої заплановані справи і зустрічі й не бажають, щоби батьки забирали в них дорогий час. Після того як діти виконали уроки, вони більше не хочуть витрачати час на читання, їх не цікавить можливість попрактикуватися в математиці
Один із батьків розповідав, що коли настав час виконувати домашнє завдання з читання, дитина сховала книгу за батарею. Виконання домашнього завдання перетворилося на битву, і спільні заняття призвели до конфлікту, від чого нікому не було користі. Батько гнівався, коли відчував, що син працює не в повну силу, і виконання домашніх завдань зазвичай закінчувалися криками один на одного.
Деякі батьки, щоб уникнути проблем, взагалі виконують домашні завдання замість своїх дітей.
Досліджено, що матері витрачають у середньому менше ніж півгодини в день на розмови з дітьми, пояснюючи щось чи читаючи їм. Батьки й того менше — близько 1 5 хвилин. Тому, перш ніж запитати в дитини про оцінки й успіхи в школі, запитайте спочатку в себе: а що ви зробили для цього? Яку ви поставите собі оцінку за виконання домашнього завдання з дитиною?
Трапляється, що батьки самі провокують дітей на негативне реагування, що пов'язане з виконанням домашнього завдання. Повернувшись з роботи втомленими й дратівливими, вони зневажливо, з почуттям приреченості сідають з дітьми за уроки. Будь-яка дитяча помилка чи прорахунок умить перетворюється на емоційний вибух стосовно дитини. Діти надзвичайно чутливі до стану батьків, і ваша напруженість умить передається їм. Тому, перш ніж сідати за уроки, спробуйте заспокоїтися й зосередити увагу на тій роботі, яку будете робити. Свої вимоги до дитини промовляйте твердо й упевнено, не підвищуючи голосу. Науковці вважають, що батьки — найважливіше джерело знань для своєї дитини. У книзі «Що працює. Дослідження про викладання й навчання» зазначено, що «батьки — це перші й найбільш впливові вчителі для своїх дітей». Автори книги пояснюють, що батьки мають усі можливості допомогти дитині бути успішною в школі, проте вони роблять менше, ніж могли би. Досліджено, що матері витрачають у середньому менше ніж півгодини в день на розмови з дітьми, пояснюючи щось чи читаючи їм. Батьки й того менше — близько 15 хвилин.
Тому, перш ніж запитати в дитини про оцінки й успіхи в школі, запитайте спочатку в себе: а що ви зробили для цього? Яку ви поставите собі оцінку за виконання домашнього завдання з дитиною?
Почуття власної гідності в дитини слабке, і його слід виховувати. Якщо ваша дитина буде знати, що ви спеціально вибираєте час, щоб проводити його разом, то цим ви показуєте, що вона важлива для вас і ви хочете бути з нею. Загально відомо, що діти люблять грати, тож використовуйте це як перевагу. Тоді вашій дитині сподобається проводити з вами час і процес навчання для неї стане захопливим.
Анкета для батьків "Моя дитина"
Немає коментарів:
Дописати коментар